"Обручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер є для кого писати драми"

1.Справжнє прізвище Марії Костянтинівни Заньковецької — Адасовська. Уроджена дворянка вибрала собі студентський псевдонім на згадку про село Заньки на Чернігівщині, де вона з'явилася на світ 3 серпня 1854. Того дня до Адасовських з'їхалися гості привітати господиню будинку, Марію Василівну, з днем ​​її ангела. І виявилося, що найдорожчий подарунок іменинниця зробила собі сама — народила п'яту дитину. Дівчинку, звичайно ж, назвали Марією.

Маленькій Мані не подобався колір її очей, і вона терла їх... милом, ще не здогадуючись, як будуть заворожувати театральну публіку ці темно-карі, променисті очі. Артистичний дар проявився у неї рано. Марія обожнювала розігрувати перед подружками сценки та пантоміми. Вона володіла чудовим голосом — мецо-сопрано і часто виступала в аматорських концертах. А траплялося, співала і в сільській церкві — так, що селяни плакали. Одного разу вчитель гімназії, поставивши їй п'ятірку з плюсом за прочитаний монолог, сказав: "Попроси батька, щоб він віддав тебе в театральне училище!" Але батько був проти цього — позначилася дворянська зневага до акторської професії. Та й наречений дівчини, офіцер Хлистов, після вінчання заявив, що покликання жінки — бути господинею і матір'ю.