14 грудня – День ліквідатора. Низький уклін героям нашого часу.

Автор: Адмін. Категорія: Новини "ПЛАСТІЛІНУ"

14 грудня в Україні традиційно проводиться День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — людей, які ціною свого життя і здоров'я змогли здолати страшну трагедію 20 століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Ця пам'ятна дата була затверджена указом президента України 10 листопада 2006 року.

Ліквідатори на Чорнобильській АЕС

Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Зараз День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС багато хто називає просто днем ліквідатора.

Аварія на ЧАЕСЦей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, яких охопив реактор атомної станції. У 1994 році багато українських громадських організацій чорнобильців зверталися до влади з ініціативою створення Дня вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, але їхнє прохання в той момент відхилили. Після цього ліквідатори почали відзначати цей день неофіційно.

Тепер же під час святкування цієї пам'ятної дати силові структури України виділяють почесний караул, представники влади покладають вінки до пам'ятників, які слугують нагадуванням усім нам про ту страшну аварію й кількість загиблих ліквідаторів.

10517

На розі Припяті й Дніпра
Сучасне місто над рікою.
Проїздом там бував не раз
І милувавсь його красою.
Я проїздив на теплоході
І, як дивитися з води,
Не місто - красень над рікою.
Ніхто не відчував біди.
Чорнобиль. Кожен чув про нього.
Не було лиха ще такого.
Про реактор сповіщали,
Події ж в місті замовчали.
Коли прийшла біда й над містом
Примари смерті загуляли.
Ніхто нічого ще не знав.
Про радіацію мовчали.
Лише про пожар сказали,
Про його і так всі знали.
Нічого страшного мовляв,
А вітер смерті вже гуляв...
Та люди жили як раніше,
Вони спокійно працювали.
Що кожен день тут - смертний вирок,
Цього їм звісно не сказали.
Через неділю, коли влада
Не мала змоги більш мовчати,
Населення рішили все
З міста евакуювати.
Людей на вулицях хватали
В автобуси позапихали...
Усе робилося наспіх,
Та за день вивезли усіх.
Часто без грошей, документів,
У тому - в чому лише були
Порозкидали по країні,
Щоб загубилися сліди.
Як їх дальніше склалась доля?
Чи залишився хто в живих?
Занадто довго вони були
У смерті в пазюрах страшних...

Tags:

Leave a comment